Claude Debussy
Plus vif est leur plaisir, Чим живіша їхня радість,
Plus grande est ma détresse! Тим глибша моя туга!
O souvenir trop douloureux! О спогаде, надто болісний!
Azaël, Azaël! Pourquoi m'as tu quittée? Азаелю, Азаелю! Чому ти покинув мене?
Sur quelle rive désertée, На якому безлюдному березі,
Peut-être loin de nous, можливо, далеко від нас,
Ces fils que j'amais entre tous цей син, якого я любила понад усіх,
Souffre-t-il seul et faible, en implorant sa mère. чи страждає він, самотній і слабкий, благаючи свою матір?
Que vois je? Un pauvre voyageur Що я бачу? Бідний мандрівник
Par la fatigue, ou la misère, від утоми чи від нужди,
Au détour de la route étendu sur la terre! на повороті дороги, простертий на землі!
Secouronsle! Допоможімо йому!
Dans son malheur, loin du foyer de son père У своєму нещасті, далеко від батьківського вогнища,
Peut-être il se désespère... можливо, він впадає у відчай...
Mon fils? inanimé? Cet pâleur de mort? Мій син? Неживий? Ця смертельна блідість?
Non, non! c'est impossible! Ні, ні! Це неможливо!
Seigneur ton bras terrible Господи, Твоя грізна рука
Ne me l'a pas rendu pour le reprendre encore. не могла повернути мені його, щоб знову забрати.